Я не останусь один умирать - upscalee

Я ображаю людей, Люди ображають мене, Ми із людьми взаємно ображені, Щось пробігає повз нас, Це щось називається час, Та ми ігноруєм його – Складається враження. Я не один, коли я знаю, Хтось десь про мене почує, Про мене згадає. Я не один, коли відчуваю: Хтось десь зі мною Цю пісню співає. І хай поки цю пісню Не дуже чутно в пустелі та лісі, Але у доброму серці Вона озоветься, вона озоветься! Дивись, як руйнується мур, Мур із потертих купюр, Дивись і всміхнись задоволено, Ми біля воріт стоїмо, Стоїмо вже дуже давно, Бо хтось написав, Що прохід заборонено. Я не один, коли я знаю, Хтось десь про мене почує, Про мене згадає. Я не один, коли відчуваю: Хтось десь зі мною Цю пісню співає. І хай поки цю пісню Не дуже чутно в пустелі та лісі, Але у доброму серці Вона озоветься, вона озоветься! Ще вчора хтось був на коні, А сьогодні вже майже на дні. Та дно – лише тло для усвідомлення, Життя дається лиш раз, Дається кожному з нас, Щоб ми його прожили із задоволенням. Я не один, коли я знаю, Хтось десь про мене почує, Про мене згадає. Я не один, коли відчуваю: Хтось десь зі мною Цю пісню співає. І хай поки цю пісню Не дуже чутно в пустелі та лісі, Але у доброму серці Вона озоветься, вона озоветься! Я не один, коли я знаю, Хтось десь про мене почує, Про мене згадає. Я не один, коли відчуваю: Хтось десь зі мною Цю пісню співає. І хай поки цю пісню Не дуже чутно в пустелі та лісі, Але у доброму серці Вона озоветься, вона озоветься!

Ти не один Жили, спали Сміялись у світлих містах Сонце, дбало Та знову прийшла та біла Вітер, линув Зірвавши наші дахи Бомби, впали Де твої рідні? Батьки? Люди - звірі Знищують все навкруги Чорні діри Позаду них довгі кнути Вчили-знали Єдине слово Війна Зброю взяли Із криком: це все за два дня Молоді, вільні ті З дому всі назавжди В наших серцях Підіймись посміхнись Сили є досягти Мир у світах Змучені, згашені Очі ті на весні Не повернеш Підіймись посміхнись Ось тримай моє плече Ти не один Душу й тіло Положим за нові серця Жовто-синім Виблискує колір життя Люди, мріють Закінчилась срана війна! Повернуться Руїни - рідні міста! POLONEZ

На часах моих вечер, восемь Свет софитов и глаз в глаза мне Я сегодня встречаю осень Время хлеб собирать и камни Кто-то молча пророчит беды Я встаю под прицел отважно Ой, стреляйте в мои победы Молодым умирать не страшно А я по-прежнему верю В то, что жить будем дольше Есть плохие за дверью Но хороших-то больше Я хочу мир красивый Подарить своим детям Я хочу быть счастливым И радостным дедом Я мечтаю страною Гордиться с восторгом Чтобы Запад войною Не спорил с Востоком И я знаю теперь Я скажу это вновь В жизни вечная Есть любовь Много лет рвался к свету разум Моё сердце ломало стены Целый год – это вроде сразу Тридцать три – это постепенно Но всё также ни в моде правда Те, кому поперёк так важно Назначайте войну на завтра Молодым умирать не страшно А я по-прежнему верю В то, что жить будем дольше Есть плохие за дверью Но хороших-то больше Я хочу мир красивый Подарить своим детям Я хочу быть счастливым И радостным дедом Я мечтаю страною Гордиться с восторгом Чтобы Запад войною Не спорил с Востоком И я знаю теперь Я скажу это вновь В жизни вечная Есть любовь Буду жить в вере и надежде И душе не прощу застоев Пусть не судит страна, как прежде Дураков и своих героев Вряд ли будет здесь по-другому Сердце мне сбереги, Наташа Мы с тобой на войне, как дома Молодым умирать не страшно